Nona Papashvili— художниця, яка перетворює голку та нитку на сліпучі вираження емоцій та краси. Її шлях, що розпочався з дитячої гри, став справою всього життя — процесом, який вона описує як настільки ж необхідний, як «дихання». Самоучка, яка опанувала унікальні техніки (включаючи вишивку хрестиком, стрічками та водну вишивку), Нона Папашвілі створює роботи, натхненні жіночою силою та глибокими людськими почуттями. Її потужна творчість здобула міжнародне визнання, включаючи престижну премію Боттічеллі та виставку в Луврі в Парижі. У цьому інтерв'ю вона ділиться своєю пристрастю, творчим процесом та вірою в мистецтво як універсальну мову миру та єдності.
Nona, чи не могли б ви розповісти нам, як розпочався ваш художній шлях? Що надихнуло вас взяти до рук голку та нитку?
Мій художній шлях розпочався дуже просто — з шиття одягу для ляльок. Спочатку це була лише гра, але поступово це стало моїм способом вираження уяви та краси. З кожним стібком я відкривала для себе, що можу створювати маленькі світи кольору та форми, і цей процес приносив мені нескінченну радість.
Коли ви зрозуміли, що мистецтво стало чимось більшим, ніж просто хобі, і невід'ємною частиною вашого життя?
Я художниця-самоучка, тому кожна нова техніка з’являлася завдяки цікавості та експериментам. Мене завжди приваблювали матеріали, які могли б сяяти, відбивати світло або створювати незвичайні текстури. Крок за кроком я вивчала вишивку хрестиком, стрічками, алмазну техніку і навіть водну вишивку. Кожна з них давала мені інший спосіб вираження емоцій.
Я усвідомила це в той момент, коли зрозуміла, що мистецтво — це не те, що я «робила», а те, чим я «жила». Щоразу, коли я була далеко від нього, я почувалася неповноцінною. Поступово стало зрозуміло, що це не проведення часу, а невід’ємна частина того, ким я є.
Ваші роботи створені з використанням унікальних технік — вишивки хрестиком, стрічками, алмазної техніки (страз) та водної вишивки. Як ви відкрили та розвинули ці форми?
Як до вас приходить нова ідея для роботи? Що надихає вас найбільше — природа, люди, емоції?
Натхнення приходить до мене звідусіль — квітка, жіночий силует, миттєва емоція, навіть колір, який я бачу в природі. Найбільше мною рухають саме емоції. Я намагаюся перекласти почуття у форми та кольори, з якими інші зможуть знайти зв’язок.
Чи є у вас улюблена робота — можливо, та, з якою ви відчуваєте особливий емоційний зв'язок?
Кожна робота є дорогоцінною для мене, тому що в кожну я вкладаю частинку себе. Але я відчуваю особливий зв’язок із роботами, які відображають жіночу силу та чутливість. Ці творіння несуть у собі як моє захоплення красою, так і мій внутрішній діалог із життям.
У вашому профілі в Конфедерації ви згадали, що мистецтво для вас — як дихання. Чи не могли б ви пояснити, що це порівняння означає особисто для вас?
Мистецтво подібне до дихання, тому що воно необхідне для мого існування. Як ми не можемо жити без повітря, так я не можу уявити життя без творення. Це універсальна мова, яка долає час, кордони та національності, поєднуючи людей через емоції.
Ваші роботи виставлялися в таких країнах, як Японія, Іспанія, Вірменія, Малайзія та Нідерланди. Які виставки чи проєкти були для вас особливо значущими?
Кожна виставка має своє значення, але деякі особливо дорогі мені. Моя співпраця з First Wish Art Gallery відкрила двері до чудових можливостей — в Іспанії, Римі, Вірменії, Японії, Малайзії, Нідерландах, Йорданії та Дубаї. Зовсім нещодавно я була дуже рада представити свої роботи в Берліні, що здається ще однією віхою. Звичайно, участь в Art Shopping у Луврі в Парижі у 2024 році була незабутньою — мрія, що стала реальністю.
Ви активно просуваєте своє мистецтво через участь у міжнародних конкурсах та проєктах, отримуючи престижні нагороди. Які з цих відзнак значать для вас найбільше і чому?
Премія Боттічеллі у Флоренції та Премія Леонардо да Вінчі в Мілані були дуже особливими для мене, тому що вони поєднали моє ім’я з двома найвидатнішими художниками в історії. Премія Айвазовського також глибоко зворушила мене, оскільки моє мистецтво має тісний зв’язок із природою та емоціями, багато в чому як і його.
Як ви ставитеся до міжнародного визнання вашої роботи? Чи вплинуло це на вашу мотивацію чи творчий напрямок?
Міжнародне визнання сповнює мене вдячністю та відповідальністю. Це мотивує мене створювати ще більше і постійно вдосконалювати своє мистецтво. Водночас це нагадує мені, що у мистецтва справді немає кордонів — люди всюди можуть відчувати і розуміти його. Для мене також велика честь, що мої оригінальні роботи зберігаються в посольствах різних країн, зокрема в приватних колекціях дипломатів. Це ще один спосіб, за допомогою якого мистецтво поєднує народи та культури.
Ви часто берете участь у проєктах, присвячених миру та єдності. Яку роль, на вашу думку, відіграє художник у створенні гармонії у світі?
Художники несуть особливу відповідальність — нагадувати світові про красу, людяність та співчуття. Мистецтво — один із найпотужніших інструментів для єдності, тому що воно звертається безпосередньо до серця. Я вірю, що кожен мазок пензля або стібок може бути посланням миру.
