Ксенія П'Арт — не просто співачка та композиторка, а яскравий приклад того, як творчість стає джерелом сили у найскладніших умовах. Поєднуючи материнство, активний розвиток кар'єри та глибокі емоційні переживання, Ксенія знаходить спосіб трансформувати біль у музику. У цьому інтерв'ю ми дізнаємося, як зародилася її «Всесвіт музики», як народилася пронизлива трилогія пісень про війну та які амбітні проєкти вона планує реалізувати, дотримуючись свого девізу: «Там, де я є, має звучати музика»
Ксеніє, ваше знайомство з музикою почалося з «чарівного» піаніно. Як це раннє захоплення трансформувалося у покликання, і в який момент ви зрозуміли, що створювати власні мелодії вам легше і цікавіше, ніж розучувати чужі твори?
У якийсь момент мій внутрішній музичний Всесвіт став настільки величезним, що просто витіснив усе інше. Музика перетворилася на мій спосіб передавати Світло у світ, і я повністю зосередилася на цьому. Вона ллється з мене потоком любові та радості, і мені залишається лише встигати передавати її людям.
Через це у мене зникло бажання розучувати чужі твори, навіть найвідоміші. Навіщо, якщо всередині мене звучить цілий океан краси, почуттів і послань? У мене просто немає часу на повторення за іншими — мені важливо встигнути запам’ятати і записати те, що народжується в мені самій.
Ваше життя дуже насичене: материнство, робота, активний розвиток творчості. Ми знаємо, що для вас важко емоційно переживати війну в Україні. Як у цих умовах ви знаходите час і натхнення для вашої творчості і як вам вдається поєднувати роль матері з такою активною діяльністю?
Я б сказала, що у цей непростий час саме творчість дає натхнення рухатися вперед і продовжувати розвиватися. Роль матері майстерно вписується у графік non-stop, — мій кожен день складає 7–9 годин навчання, 7–8 годин роботи, а це щоденний безперервний процес різноманітної діяльності, в якій прекрасній доньці, що підростає, просто необхідно приділити увагу, тому ми все робимо разом, дружно і дуже активно!
Пісня «Angel's Yellow Roses» стала вашою присвятою українським захисникам. Розкажіть про ключовий момент, який змусив вас створити цю пронизливу композицію, і як цей особистий досвід вплинув на ваш подальший творчий розвиток?
Безумовно, основою для її появи стало найсильніше емоційне переживання, переосмислення життєвих цінностей і сенсів, усвідомлення важливості миру та безцінності людського життя. Ця композиція нагадує нам про силу любові та про її глибокі цінності, про те, що вона здатна підтримувати та зцілювати поза часом і відстанню. Звичайно ж, пережиті емоції були настільки глибокими, що вона стала першою у трилогії про війну.
За минулий рік ви випустили багато нового матеріалу, включаючи пісню «Mother’s and wife’s crying». Що надихнуло вас на цю композицію, і які емоції вона, на вашу думку, найсильніше передає слухачам?
Слідом за нею вийшла композиція «Сльози матерів і дружин». Вона про нескінченний біль втрати, який доводиться переживати сьогодні матерям і дружинам загиблих захисників України, і про те, як цей біль здатний перетворитися на силу і прагнення жити далі та дати можливість проходити свій шлях, допомагаючи іншим, трансформуючи страждання у Світло та Любов до тих, хто залишився живим і продовжує боротися.
Ми знаємо, що Ви активно трансформуєте емоції у допомогу. Що мотивує Вас найбільше, і як Ви переводите свою внутрішню емпатію у такі конкретні та значущі соціальні проєкти?
Одним із головних напрямків моєї діяльності є духовний розвиток, саме він допомагає підтвердити, що найбільше задоволення полягає не в багатстві, розкоші та безтурботному житті, а в дії, участі та старанні дати те, чого потребують різні люди, у різних життєвих періодах та ситуаціях, у різних частинах світу.
Ви вже понад рік перебуваєте у проєкті Global Talent Confederation. Які нові творчі ідеї та зміни у підході до творчості відбулися за цей період, і як це відобразилося на розвитку вашої кар'єри?
Зараз я працюю над третьою композицією трилогії «Love life», яка, сподіваюся, скоро буде представлена слухачам. Вона про Перемогу… любові та життя над війнами, про любов до сім’ї, дому, батьківщини, про шлях трансформацій та готовність захищати свої цінності та свою ідентичність, а також про необхідність цінувати кожен свій день.
Проєкт Global Talent Confederation робить величезну роботу з організації та реалізації роботи талантів, надає підтримку та дарує сили для руху вперед, за що я дуже вдячна його засновниці Інесі Білій та всій команді. Завдяки членству я отримала можливість перебувати у середовищі майстрів, професіоналів, неймовірно талановитих людей, що, безумовно, живить і надихає. Весь цей період я насолоджувалася творчістю моїх колег по проєкту, ще глибше занурилася у чарівний світ музики і по-новому побачила подальші шляхи свого творчого розвитку.
Крім випуску нових пісень, які значущі досягнення чи кар'єрні події, пов'язані з вашою музичною чи громадською діяльністю, ви вважаєте ключовими у розвитку вашого імені за минулий рік?
Із пам’ятних подій року — камерний концерт у Лондоні, у Victoria & Albert Museum, де в теплій та дружній обстановці прозвучали мої інструментальні твори. Також відбувся виступ в одному з найбільших медичних центрів Одеси для дорослих та дітей, які проходять там лікування, а також для медичного та адміністративного персоналу центру. Це велике щастя бачити блиск у сумних очах та усмішки на втомлених обличчях… музика зцілює душі та серця, тому має звучати скрізь, де може порадувати та подарувати хвилини відпочинку. У сфері участі в громадському житті, звичайно ж, найважливішим і найзначущішим була участь у зборі на придбання генераторів та пунктів обігріву на передову для наших захисників.
Розкажіть про інструментальні твори, що прозвучали у Victoria & Albert Museum: які саме композиції виконувалися? Розкажіть докладніше про це.
Це були прекрасні композиції, серед них: «Rain forest», «Gloria Domine», «Quite happiness». Хотілося підтримати чарівну атмосферу цього значущого та історичного місця, виконуючи світлу та добру музику. Вона, як ми знаємо, має свої непередавані вібрації, які здатні впливати на навколишнє середовище так само, як і будь-які інші фізичні прояви дії.
Ваша кар'єра включає виступи на фестивалях у Німеччині та роботу у складі хорів. Які великі творчі заходи, конкурси чи фестивалі ви відвідали або взяли в них участь за минулий рік?
Минулий рік я присвятила написанню та запису нових пісень і, що немаловажно, боротьбі за авторські права та з таким явищем, як плагіат. Приголомшлива історія, в якій моя пісня була привласнена, а моє ім’я опинилося під загрозою, дозволила мені вирости над собою, більш усвідомлено поставитися до цінності та важливості своїх творів, зайнятися юриспруденцією у сфері захисту авторських прав та налаштуватися на боротьбу за них. На жаль, абсолютно очевидним є той факт, що безкарність за такі діяння дає можливості для їх процвітання.
Формула вашого життя: «Там, де я є, має звучати музика». Які головні музичні проєкти, творчі мрії чи цілі ви ставите перед собою на найближчі роки?
Так… формулі свого життя я слідую скрізь і завжди… і вона чудово працює. Зараз у планах організувати концерт до Різдва та Новорічних свят для наших маленьких українців, щоб подарувати радість, тепло та казку діткам… адже на цей час вони чекають завжди з особливим передчуттям, і враження, отримані після таких заходів, проносять крізь усе життя. Також продовжую роботу над своєю творчістю, відкрита до колаборацій та проєктів у всіх жанрах — адже музика безмежна у своєму прояві.
Які у вас є плани щодо концертних виступів в Україні та за кордоном на найближчий час? Чи є конкретні міста або фестивалі, в яких ви хотіли б взяти участь?
У міру реалізації розпочатих проєктів, наступного року планую взяти участь у всеукраїнському фестивалі LvivArtContest та міжнародному конкурсі вокалістів «Незабутня квітка», присвяченому великій українській співачці Квітці Цісик. Із міжнародних проєктів найближчим часом думаю, було б здорово з’їздити на Євробачення, як учасниця.
