П’ять дітей і полотно: Історія художниці Патегуль Мансурової про баланс і нове покликання

Патегуль Мансурова — художниця, чий творчий шлях охоплює декілька сфер: від юриспруденції до підприємництва у сфері краси. Здобувши структуровану освіту, вона не боялася експериментувати. Однак ключовий поворот стався нещодавно, коли захоплення її п’ятьох дітей малюванням привело Патегуль до власного покликання — живопису. У своїх роботах вона досліджує теми балансу, гармонії та сили духу. У цьому інтерв'ю ми говоримо про те, як різний життєвий досвід формує митця, як родина стає джерелом натхнення і як знайти сміливість розпочати нову справу, незважаючи на відсутність спеціальної освіти.

Ваш шлях — це поєднання юриспруденції, перукарського мистецтва та живопису. Як ці, здавалося б, різні сфери сформували Вас як особистість і як художницю?

Мій шлях здається багатогранним, але для мене він завжди був цілісним. У кожній з цих сфер я знаходила творчий підхід. Юриспруденція навчила мене бачити суть, шукати справедливість і структурувати думку. Навіть там я робила невеликі замальовки дактилоскопічних досліджень або схематичні пояснення ситуацій. Перукарське мистецтво розкрило в мені вміння відчувати красу в людині, створювати образ і через руки передавати енергію. Мені вже тоді говорили, що я як художниця. Живопис же став простором, де я можу з’єднати внутрішнє із зовнішнім, глибину з формою, дух із матерією. Усе це разом — моя мова, через яку я виражаю себе і спілкуюся зі світом.

Захоплення Ваших п’ятьох дітей малюванням стало поштовхом до Вашої власної творчості. Розкажіть про цей момент. Що Ви відчули, коли вперше взяли пензель у руки?

Діти захоплювалися різними видами малювання — від плакатів до картин за номерами. Я із задоволенням поповнювала їхній арсенал інструментів і фарб, начебто для себе, але при цьому сама ніяк не починала. В один прекрасний момент я вирішила розмалювати частину стіни на кухні. Після цього я зрозуміла, що треба спробувати зобразити щось із душі на полотно і подивитися, що вийде, не маючи спеціальних знань.

Як Ви вважаєте, чому Ваше мистецтво так швидко знайшло відгук у публіки і отримало визнання на міжнародних конкурсах?

Думаю, тому що мої картини народжуються зі стану душі, а не тільки з техніки. Це енергія картин, вони живі. Глядач може просто змінити свій настрій, роздуми про щось, на що навела картина. Я рада, що мої картини в чомусь творчо  впливають — допомагають енергетично, психічно, емоційно. Кожен знаходить своє порівняння з якоюсь історією зі свого життя або отримує відповідь на своє потаємне питання.

Які теми Ви вважаєте ключовими у своїй творчості? Чому такі важливі для Вас ідеї балансу, гармонії та сили духу?

Ключові ідеї — це баланс у всьому, жити в гармонії і бути сильними духом. Для мене важлива людина як ціле: її душа, дух, внутрішнє світло. Баланс і гармонія — це основа життя. Який би хаос не був присутній у житті людини, вона шукає свій гармонійний світ. Причому я пишу картину не свідомо, у мене немає заздалегідь продуманого плану. Спочатку йде колір, потім лінії, і поступово Душа веде до сенсу сюжету. За свій творчий витвір я беруся виключно в хорошому настрої та натхненні!

У Ваших роботах є діалог про світло і темряву. Що Ви хочете цим сказати глядачеві?

Діалог світла і темряви завжди присутній у всьому. Світло і Темрява — це не вороги, а два вічні співрозмовники, їхня взаємодія створює цілісність. Темрява зберігає таємницю, спокій і глибину, а Світло розкриває суть речей. У людині цей діалог проявляється через внутрішні переживання: ми пізнаємо власні тіні, щоб ясніше відчути світло душі. Разом вони нагадують нам про те, що будь-яке народження відбувається зі з’єднання протилежностей. І в цьому діалозі ми знаходимо гармонію.

Чи є художники або напрями в мистецтві, які особливо надихають Вас?

Чесно кажучи, мені подобаються всі напрями. Я захоплююся баченням багатьох художників — і знаменитих, і початківців. Кожен напрям унікальний, і зобразити це — справжнє мистецтво!

Що для Вас важливіше: визнання на конкурсах чи емоційний відгук, який Ваші картини знаходять у людях?

Важливо все! Коли твоя творчість торкається сердець, це окриляє. А коли ще й визнання на міжнародних конкурсах — це вже вищий пілотаж!

5382197628458104851

Як Ви поєднуєте роль матері п'ятьох дітей, підприємницький досвід і своє нове покликання у мистецтві?

Звісно, поєднується, коли сім’я підтримує. Я живу в ритмі балансу. Чоловік розділяє всі мої інтереси, допомагає з дітьми, на кухні. Старші діти також допомагають по дому. Діти всі підтримують мою творчість. Вони мої перші глядачі!

Чи є у Вас особливий ритуал або місце, де Ви знаходите натхнення для своїх робіт?

Певного ритуалу немає. А місця бувають різні, де можна черпати натхнення. Я люблю спостерігати за всім навколо, побачити красиве в кожному моменті. Головне — не поспішати. Все встигнеться.

Як Ви бачите свою головну роль і місію як художниці в сучасному світі?

Мабуть, моя місія — внести і донести глядачеві гарний настрій, позитивне мислення, красу і навчити бачити глибше. Моя роль у сучасному світі — творча, десь провідна до роздумів про нематеріальні ідеї.

Які у Вас творчі плани на найближче майбутнє? Можливо, персональна виставка чи новий проєкт?

Хотілося б влаштувати персональну виставку. Плани щодо проєктів, звісно, виникають, але технічні питання вимагають аналізу.

Яку пораду Ви могли б дати людям, які хочуть зайнятися творчістю, але бояться почати?

Я завжди намагаюся людям допомогти не сумніватися, легше ставитися до всього. Хочеш малювати, складати, співати і т.д.? Головне — почніть з маленьких кроків, хоча б, і ви не помітите, як ви будете бігти до себе справжньої!

Не чекати ідеального моменту. Просто взяти пензель, олівець або глину — і дозволити рукам говорити. Творчість починається там, де є сміливість довіритися собі. Адже творча сторона — невід’ємна частина кожного з нас. Просто виражається по-різному. І найголовніше — пустіть це у свою свідомість і побачите в собі прекрасні якості.

Шлях Патегуль Мансурової — це живий доказ того, що покликання не має терміну давності, а найглибше натхнення часто криється у сім'ї. Її творчість — це не просто картини, а творчий діалог, що веде глядача до роздумів про нематеріальні ідеї, красу та внутрішнє світло. Ми дізналися, як важливо не сумніватися, почати з малого і просто дозволити рукам говорити. І хоча в планах Патегуль вже маячать персональні виставки, її головна місія залишається незмінною: дарувати глядачеві позитивне мислення і навчити бачити глибше. Її історія надихає кожного з нас відкинути страх і почати бігти «до себе справжньої», використовуючи свій унікальний набір талантів.