Для Олени Гулої творчість завжди була частиною життя — чи то дизайн одягу, чи створення ляльок. Але лише два роки тому, взявши до рук пензель, вона знайшла свій найглибший спосіб самовираження. Ми спілкуємося з художницею про її стрімкий старт, несподіваний успіх на першому конкурсі та про те, як її роботи, наповнені щирістю та любов'ю до простих речей, стають відображенням її внутрішнього стану і джерелом натхнення для інших.
Розкажіть, будь ласка, як Ви розпочали свій творчий шлях? Як Ви відчули необхідність займатися мистецтвом? Що Вас надихнуло?
Мої найяскравіші спогади дитинства — це те, як я малюю. Гуаш, акварель, олівці. Пейзажі вдома та в альбомі, парта й олівець на уроках, а також крейда та вугілля на паркані заднього двору.
Після переїзду до Німеччини перший рік я вишивала. Це заспокоювало і допомагало мені відволіктися від поганих новин. Я вишивала квіти, і в якийсь момент мені захотілося їх намалювати. Ця думка засіла в голові і не давала мені спокою місяці два-три. Тож я купила фарби. Так живопис увійшов у моє життя як ковток свіжого повітря. Це дуже допомагає впоратися зі стресом і тривогою та відволікає від поганих новин.
Опишіть момент, коли Ви зрозуміли, що живопис — це не просто хобі, а нова, проте глибоко знайома мова для спілкування зі світом.
Це безперечно вплинуло на моє життя. Це змінило мої плани на майбутнє. До конкурсу я розглядала можливість навчання новій професії та інтеграції, шукала роботу, в якій зможу реалізувати свій творчий потенціал. Але впевненості у завтрашньому дні не було. А тепер те, що починалося як хобі, дало мені не лише можливість самовираження, але й шанс зробити це метою свого життя — побудувати кар’єру художниці.
Ваш творчий шлях включав дизайн одягу та створення авторських ляльок. Розкажіть, як Ваш досвід у фешн-дизайні сформував Ваше бачення форми, кольору та композиції.
У дизайні одягу для мене головне — це простота, комфорт, мінімалізм. Поєднання кольору, відтінків, текстур, декору та форми — усе має значення. Це нескінченний творчий процес, завжди нові ідеї та необмежені можливості. Особливо цікавим був досвід пошиття костюмів для дитячих ранків (або дитячих свят). Це саме те місце, де Ваша фантазія стає реальністю.”
Ви створювали авторські ляльки, кожна з яких мала свій характер та історію. Як це вміння надавати життя та унікальний внутрішній світ персонажам вплинуло на ваше сприйняття світу та творчості в цілому?
Ляльки — це, мабуть, найскладніший і найбільш непередбачуваний процес. З клаптиків тканини збираєш образ, але те, що вийде в результаті, це завжди сюрприз. Виготовлення ляльки розвиває творчий потенціал, допомагає концентруватися. Це також впливає й на повсякденну рутину, допомагаючи стати більш організованою та планувати всі свої справи.
У Вас є ще одне захоплення — фотографія. Як цей досвід допомагає Вам як художнику?
Одне з моїх захоплень — фотографування. Зафіксувати мить — це зберегти на знімку емоцію, настрій. Для художника це важливий та незамінний досвід. Вчишся бачити світло, тінь, обирати правильний ракурс і не втратити момент. Напевно, завдяки цьому у мене таке гарне сприйняття кольору. На полотні я одразу бачу — пасує колір чи ні, наскільки гармонійно виглядає вся картина.
Ви згадували, що вже через півтора року Ваші роботи потрапили на перший конкурс. Які емоції Ви тоді пережили і що це для Вас означало?
Це був мій перший конкурс. Перша спроба, жодних очікувань. Коли опублікували результати, я спершу не побачила свого імені, тож подумала: ‘Ну, нічого, спробую ще раз’. Потім відкрила таблицю переможців і не повірила своїм очам: моя робота — і 3 місце. Ще дві роботи — і кожна з них також посіла третє місце! Це дуже хвилююче і дуже мотивує.
Ви прагнете в кожній роботі знайти ту єдину емоцію, яка може втримати погляд. Як Ви її знаходите і як передаєте на полотні?
Кожна картина стала відображенням мого внутрішнього стану. Ідея кожної роботи — це мить із життя. Мить, яка залишається в пам’яті назавжди, і тепер я можу намалювати її на полотні.Я люблю квіти, вони всі прекрасні, і кожна викликає бурю емоцій: запах, колір, текстура, будова. Кожна має свій характер. Від ніжної та повітряної Вишні до вогненної пристрасті Червоних Маків. І коли я працюю над картиною, це не лише про фарби, це про почуття та емоції, про повне занурення в процес.
Як Ваша віра у щирість, внутрішню свободу та вміння помічати красу у простих речах відбивається у Ваших картинах?
Щирість для мене — це можливість залишатися справжньою, дозволити собі виражати свої почуття не лише у спілкуванні з іншими людьми, але й у моїх роботах.
Як Ви трансформуєте моменти з життя у картину? Розкажіть про процес — від початкової ідеї до фінального мазка.
Ідея для моєї наступної картини виникає задовго до початку самого процесу. Я бачу квіти на вулиці і запам’ятовую емоцію — те, що я відчула. Саме тоді з’являється бажання малювати. Я продумую весь процес. Початок роботи — це завжди легкий, швидкий начерк, який допомагає мені визначити колірну гаму, загальний план та структуру композиції. Після цього настає творче занурення, і хоча я приблизно уявляю, що має вийти, результат завжди мене дивує. Фінал — це завжди сюрприз.
Ви вірите, що творчість може змінювати внутрішній світ людей на краще. Чи є якась історія, коли Ваша робота вплинула на когось саме таким чином?
Будь-який творчий процес — це саморозвиток. Працюючи над проєктом, я повністю концентрую свою увагу. Я продумую кожен крок; якщо мені щось не подобається, я це виправляю. Це розвиває уяву, посидючість і заспокоює. З часом ти починаєш усвідомлювати, що кожна помилка — це лише черговий урок. Це віддзеркалюється на всьому. Ти починаєш спокійно до всього ставитися; ти аналізуєш, перш ніж реагувати. Життя — це теж творчий процес. Важливо зрозуміти, що немає помилок, є лише досвід. І завдяки цьому ти змінюєшся на краще.
Чи є у Вас улюблена творча робота чи заняття з усіх Ваших захоплень? І що робить її найбільш цінним для Вас?
Моя улюблена робота — це пошиття одягу; це єдине, що я завжди робила із задоволенням. Мені подобалося, особливо коли задоволена клієнтка забирала готовий виріб. Це надихає.
Як Ви бачите свій творчий шлях? Які Ваші творчі плани на найближчий рік?
У мене багато ідей і бажання втілити їх у життя та побачити кінцевий результат. Мені б хотілося брати участь у виставках, подавати роботи на нові конкурси і, звісно, продавати своє мистецтво.
Яку пораду Ви дали б людям, які тільки починають свій творчий шлях, особливо тим, хто, можливо, раніше не вважав себе творчою особистістю?
Не бійтеся спробувати. Не зупиняйтеся, навіть якщо не вийшло одразу. Ні в кого не виходить з першого разу. Перші пів року я постійно виправляла, і кожну помилку сприймала як черговий урок. Це теж надзвичайно важлива частина творчого розвитку. Спробуйте різні види творчості. Сьогодні у нас величезний вибір різних матеріалів та інтернет, де можна подивитися різні ідеї та поспостерігати за іншими майстрами. Кожен Ваш експеримент — це цінний досвід.
