Мистецтво і бізнес здаються двома протилежними світами. Один — про творчість, емоції та самовираження, інший — про цифри, стратегію та прибуток. Але що, якщо ці світи не просто можуть існувати разом, а здатні доповнювати один одного, створюючи щось абсолютно нове та унікальне? Ліліан Матінян — яскравий приклад такого об'єднання. Художниця, викладачка і власниця супермаркету, вона руйнує стереотипи, доводячи, що натхнення можна знайти де завгодно, а підприємницький дух допомагає втілювати найсміливіші творчі задуми.
Ліліан, розкажіть, як почав формуватися ваш художній стиль, і коли ви усвідомили, що хочете займатися мистецтвом? Що або хто вплинув на ваше раннє бажання малювати і творити?
З дитинства в мені жила яскрава творча енергія — я починала з дизайну одягу, тому що любила кольори, текстури та ідею самовираження через одяг. Згодом я зрозуміла, що живопис і скульптура дають мені більше свободи. Це не був момент «ага, ось так я обрала мистецтво», а швидше природний процес: чим більше я творила, тим більше розуміла, що це не просто хобі, а спосіб життя.
Бажання виражати себе творчо з’явилося в дитинстві. Я спостерігала за світом: фарби, тіні, людські емоції. Мене надихали дрібниці, які більшість не помічає. Батьки давали мені творчу свободу, але найбільший учитель — саме життя: переживання, радощі та прагнення спілкуватися без слів.
Ви згадали, що інтегруєте мистецтво у свій супермаркет, створюючи «оригінальні композиції» з різних продуктів. Чи можете ви навести детальніший приклад такої композиції і того, як вона покращує враження покупців?
Я оформила куточок магазину композицією із сезонних фруктів і овочів у гармонійних кольорах. Використовувала дерев’яні ящики, тканини, природні матеріали — це все стало наче полотно. Покупці зупинялися, дивилися і говорили, що вони не просто бачать товар, вони відчувають естетичний досвід. Я хотіла перенести мистецтво в повсякденність.
Як, на вашу думку, ваш досвід в економіці та бухгалтерському обліку доповнює ваші художні починання? Чи можете ви навести приклад того, як міждисциплінарне мислення принесло користь одному з ваших проєктів?
Знання в економіці та бухгалтерії допомагають мені структурувати проєкти: оцінювати витрати, планувати, робити мої мрії стійкими. Мистецтво — це свобода, але без порядку воно не може розвиватися. Поєднання творчості та раціональності дає мені баланс.
Ви досягли успіху в художніх виставках і викладанні. Що було найціннішим у участі в цих виставках, і який вплив, як ви сподіваєтеся, ваше мистецтво справляє на глядачів?
Коли хтось зупиняється перед твоєю роботою і відчуває емоції — це безцінний момент. Виставки дозволяють ділитися частинками себе. Це моменти щирості, зустрічей і натхнення, які спонукають мене продовжувати творити зі змістом.
Викладання живопису дітям у вірменській громаді Комотіні звучить неймовірно захопливо. Яка ваша філософія викладання, і що, як ви сподіваєтеся, ваші учні отримують від ваших занять, крім художніх навичок?
Я вважаю, що мистецтво вчить дітей виражатися, бути впевненими та уявляти. Я не просто вчу їх техніки — я підтримую їх дивитися на світ власними очима. Для мене клас — безпечне місце, де помилки вітаються, а відмінності — це цінність.
П'ятеро ваших студентів були нагороджені в Дитячій художній галереї Греції. Що, на вашу думку, найбільше сприяло їхньому успіху, і що ви відчували з приводу цього досягнення?
Це був дуже зворушливий момент. Це не просто нагороди — це підтвердження того, що діти відчули і виразили щось справжнє через мистецтво. Головне — я дала їм свободу: не просила робити «красиво», а виражати себе. Вони повірили в себе — і це було видно в їхніх роботах.
Вам подобається вивчати нові техніки, але ваш улюблений стиль залишається класичним живописом, натхненним епохами Відродження і Рококо. Що саме приваблює вас у цих історичних художніх рухах, і як вони впливають на вашу сучасну творчість?
Відродження мене захоплює своєю глибокою людською гармонією — виразністю, перспективою, балансом. Рококо — витонченістю, тонкістю та відчуттям мрії. Через ці стилі я відчуваю зв’язок із чимось вічним. У моїй сучасній творчості я намагаюся поєднувати класичну структуру з особистою чутливістю і змістом.
Ваша мрія — щоб ваші твори були виставлені у відомих галереях, таких як Уффіці. Які кроки ви зараз робите або плануєте зробити для досягнення цієї амбітної мети?
Я систематично працюю над якістю та унікальністю своєї творчості. Беру участь у міжнародних конкурсах, відправляю роботи до кураторів, ретельно будую портфоліо. Мрія масштабна, але я рухаюся терпляче і з внутрішнім вогнем — кожен крок відкриває нові зв’язки та можливості.
Ви брали участь у Міжнародній премії художників Європи у Флоренції. Як цей досвід сприяв вашому художньому розвитку та вашим зв'язкам у світі мистецтва?
Це був досвід, який розширив мої горизонти. Я побачила свої роботи поруч із творами з усього світу — відчула себе водночас маленькою і гордою. Це стало підтвердженням, що моє мистецтво може бути шанованим на міжнародній сцені. Я познайомилася з художниками, обмінялася ідеями та знайшла натхнення.
Ваша головна мета — продовжувати поєднувати мистецтво з економікою. Крім вашого супермаркету, які ще інноваційні проєкти ви уявляєте, які підкреслять цінність творчості в повсякденному житті?
Я мрію відкрити в місті інтерактивний простір — «арт-станцію», де люди різного віку можуть творити, виражатися і єднатися. Я хочу, щоб мистецтво стало доступним і повсякденним — як прогулянка в парку або спілкування в кафе. Не потрібно бути професіоналом, щоб творити.
Ви згадали, що безперервно зростаєте як професійно, так і особисто. Чи можете ви навести приклад нещодавньої сфери, в якій ви розвивалися, і як це вплинуло на вашу роботу чи життя?
Останнім часом я працювала над собою — навчилася ставити межі, говорити «ні», давати простір для особистого зростання. Це дало свободу творчості та чесність у вираженні. Я глибше розумію емоції, які втілюю в живописі або скульптурі.
