У світі, де музика служить універсальною мовою, історії про талант, віру і відданість своєму покликанню завжди знаходять відгук. Сьогодні ми занурюємося в захопливий шлях госпел-артиста Тунде Овомуйіви, він же Деле Мун, який нещодавно дав нам інтерв’ю. Його кар’єра почалася на шкільних сценах і призвела до потужного служіння, в якому поклоніння поєднується з культурною спадщиною. Приготуйтеся дізнатися, як глибока віра, особисті випробування та непохитне прагнення сформували унікальне звучання, здатне надихати душі та нести світло надії по всьому світу.
Розкажіть, будь ласка, про свій шлях у музику. Як почалася ваша кар'єра?
Мій шлях у музику почався ще в дитинстві, коли я співав у шкільному та церковному хорі. Я не надавав цьому особливого значення, поки мій класний керівник, містер Енді, не почув, як я співаю, і не попросив мене виступити на випускному в нашій школі. Цей момент дав мені поштовх. Пізніше я приєдналася до церковного хору як наймолодша учасниця – настільки юна, що для мене не знайшлося достатньо маленької мантії. Проте під час репетицій керівник хору часто давав мені соло на високих тонах. Цей досвід допоміг мені знайти свій голос, набути впевненості та поступово перейти до співу в дорослому хорі. Відтоді це була постійна праця, але кожен крок наближав мене до того артиста, яким я стаю.
Ваша музична кар'єра почалася 2011 року, а до 2012 року ви присвятили себе госпел-музиці. Що саме спонукало вас прийняти це рішення і повністю перейти на християнську музику?
Моя музична кар’єра офіційно почалася 2011 року з популярного хіта в кампусі під назвою «Bluetooth». Але все змінилося 2012 року, коли я стала народженою згори християнкою. Один із віршів, який глибоко зачепив мене, був 2 Коринтян 5:17: «Отож, коли хто у Христі, той нове творіння; стародавнє минуло; оцей – усе нове». Ця істина стала для мене домом і спонукала повністю присвятити свій дар госпел-музиці.
Я зрозумів, що я не просто співак, я – музичний євангеліст. Мої пісні стали інструментом для проповіді Ісуса, піднесення сердець, натхнення змін і натхнення життя в зруйновані місця. Для мене госпел-музика – це не просто жанр, що заспокоює слух слухачів; це покликання досягати загублені душі та торкатися сердець звісткою надії.
Ви почали співати в християнському хорі у віці 11 років. Які найяскравіші спогади пов'язані з початком вашого музичного шляху в дитинстві, і як вони вплинули на ваш подальший вибір?
Один із найяскравіших спогадів із мого раннього музичного шляху – коли мені сказали, що я не можу приєднатися до дорослого хору, бо для мене не знайшлося мантії за розміром. Але мене це не зупинило. Я пішла до роздягальні хору, вибрала халат середнього розміру, пов’язала його на пояс хусткою моєї старшої сестри і використала частину білої сорочкової вуалі хору, щоб прикрити талію. Коли я вийшла, вся громада вибухнула оплесками і сміхом.
Цей момент запам’ятався мені не тому, що халат був мені завеликий, а тому, що він дав мені потужний урок: якщо ти справді чогось хочеш і відмовляєшся здаватися, ти знайдеш спосіб. Цей сміливий крок, навіть у дитинстві, сформував мій спосіб мислення і відтоді мотивує мене бути дисциплінованим і впевненим у собі.
Після повернення 2020 року ви випустили кілька помітних треків. Що змінилося у вашому підході до музики або життя за час перерви?
Після повернення 2020 року я повернувся з глибшим почуттям мети і ясності, як у житті, так і в музиці. Під час перерви в мене був час для роботи над собою, роздумів, духовного зростання й усвідомлення свого справжнього покликання. Тепер мені потрібно було не просто робити музику, а створювати пісні, які несуть у собі послання, які зцілюють, піднімають настрій і направляють людей до Бога.
Це зрушення відображене в піснях, які я випустив: «You Are» (2021), «My Sacrifice» (2022), “Gbamila” (2023), «Alujo Gospel» (2024) і «If No Be You» (2025). Кожен трек був написаний на основі глибокого й особистого досвіду, свідчень і моментів одкровення. Мій підхід став більш цілеспрямованим, більш чесним і більш сфокусованим на впливі, а не на популярності. Перерва допомогла мені вирости, і це зростання змінило моє звучання і письменницьку майстерність.
В ваших песнях сочетаются элементы поклонения и культуры. Как вам удается гармонично сочетать эти два аспекта в своей музыке? Какие эмоции или послания вы хотите донести до слушателей через свои песни?
Я дуже старанно поєдную поклоніння з культурними елементами. Я вважаю, що поклоніння не повинно обмежуватися одним звуком або мовою; воно має відображати те, хто ви є і звідки ви родом. Тому я привношу традиційні ритми, рідні мови та місцеві інструменти, які несуть у собі душу моєї культури, залишаючись при цьому в серці поклоніння.
Мета полягає в тому, щоб створити звук, який одночасно є духовним і близьким – те, що глибоко об’єднує людей, чи то в церкві, чи вдома, чи то просто в житті. Я хочу, щоб мої слухачі відчували присутність Бога, а також почувалися побаченими, представленими та натхненними. Своїми піснями я прагну донести до слухачів подяку, надію, силу і нагадування про те, що Бог зустрічає нас там, де ми є, навіть на нашій рідній мові і в нашій культурі.
Ви згадали, що ваш дебютний альбом перебуває в роботі. Чи не могли б ви розповісти нам про нього докладніше? Чи є якась центральна тема або послання, яке ви хочете донести через цей альбом?
Так, мій дебютний альбом перебуває в процесі роботи, і це те, у що я вклав усю свою душу. Цей проєкт – більше, ніж просто збірка пісень, тому що його було отримано з глибокої сфери; це свідчення у звуці. Центральна тема – «Світло Божого альбому». Він розповідає історію про те, хто я, звідки я прийшов і як Божа благодать формувала кожен крок на цьому шляху.
Кожен трек несе своє послання: деякі з них – глибоке поклоніння, деякі сягають корінням у культурне святкування, а інші говорять про особисту боротьбу і перемоги. Але всі вони вказують на Божу вірність. Моя мета – створити альбом, який надихає, підбадьорює і нагадує людям, що незалежно від їхнього походження, Божа благодать покриває їх, і їхня ідентичність у Ньому непохитна.
Який зі своїх треків ви вважаєте найбільш значущим і чому?
Один із треків, який я вважаю найбільш значущим, – «My Sacrifice» (2022). Ця пісня прийшла з дуже особистого місця. На мій погляд, вона найменш мелодійна, але вона народилася в сезон глибоких роздумів, капітуляції та оновленої віри. Це не просто пісня поклоніння; це послання, декларація повного підпорядкування Богові, навіть коли все не має сенсу.
Що робить її такою значущою для мене, так це чесність тексту. Вона нагадує мені і, сподіваюся, іншим, що поклоніння – це не тільки спів, коли все добре, а й покладання всього – навіть свого болю, мрій і питань – як жертву Богові. Цей трек захоплює моє серце як виконавця госпел і як вірянина.
Ви не тільки виконавець, а й творець контенту, а також режисер церковних драм. Як ці різні форми творчості перетинаються і впливають одна на одну у вашій роботі?
Так, я не просто виконавець, я ще й творець контенту та режисер церковної драми, і для мене всі ці творчі прояви глибоко взаємопов’язані. Чи співаю я на сцені, чи пишу сценарій, чи створюю візуальний контент – усе це походить з одного й того самого місця: бажання донести істину, викликати емоції та спрямувати людей до Бога.
Режисура церковних драм навчила мене розповідати історії, які чіпляють, використовувати тишу, напругу та емоції, щоб донести думку до глядача. Ця навичка безпосередньо перейшла в моє написання пісень і виконання. Я не просто співаю, я малюю картину за допомогою слів і звуків. Створення контенту також допомагає мені залишатися на зв’язку з людьми, де б вони не знаходилися, особливо в наш цифровий вік. Всі ці елементи підживлюють один одного і надають моїм роботам глибину, вплив і автентичність.
Який ваш процес створення пісень, від початкової ідеї до фінального треку? Чи є у вас якісь особливі ритуали або конкретне місце, де ви знаходите натхнення? Якби ви могли описати свою музику трьома словами, якими б вони були і чому?
Мій особливий ритуал – перебування в Слові Божому. У Псалмі 34:1 сказано: «Я буду благословляти Господа в усякий час; хвала Йому буде постійно на вустах моїх». Це місце Писання спрямовує мій творчий процес.
Що більше я наповнюю себе Словом Божим, то більше мені є що запропонувати слухачам і віддати хвалу Богові. Я повністю усвідомлюю глибину дару, який Він вклав у мене, і навчився довіряти йому з Божою допомогою. Саме це дає змогу ритму й мелодії текти природно, коли я створюю музику.
Якби мені довелося описати свою музику трьома словами, то це були б: Унікальна, сповнена духом і вкорінена в Слові Божому, яке є основою всього, що я роблю.
Ви родом із Нігерії, але зараз проживаєте у Великій Британії. Як це вплинуло на вашу музику і світогляд?
Родом із Нігерії, а зараз живе у Великій Британії, глибоко сформував і мою музику, і мої погляди на життя. Нігерія дала мені міцне коріння, багату культуру, яскраві ритми, виразну мову і міцний духовний фундамент. Велика Британія, з іншого боку, познайомила мене з різноманітністю, структурою і новими творчими можливостями.
Це поєднання досвіду знайшло відображення в моєму майбутньому альбомі, де я маю намір об’єднати африканські ритми з глобальним впливом госпелу. Це звучання, яке говорить про різні культури, залишаючись вірним моїй спадщині. Я завжди кажу, що музика – це універсальна мова, яку розуміють усі живі істоти.
Життя між двома світами розширило мій кругозір. Я побачив, як музика може долати культурні розриви, руйнувати бар’єри та об’єднувати людей. Це змусило мене ретельніше підходити до використання свого голосу, щоб відобразити свою культуру, поділитися своєю вірою і донести своє послання з метою і ясністю.
Як вам вдається поєднувати творчість, особисте життя і віру?
Балансувати між творчістю, особистим життям і вірою не завжди легко, але я зрозуміла, що вся річ у тім, щоб правильно розставити пріоритети і не опускати руки. Я думаю, що моя віра стоїть на першому місці; це фундамент, на якому тримається все інше. Я починаю свій день з молитви і Слова, і це допомагає мені залишатися в центрі уваги, незалежно від того, як багато справ.
Творчість найкраще йде, коли мій дух перебуває в гармонії, тому я намагаюся не відокремлювати свою віру від роботи – все взаємопов’язано. Що стосується особистого життя, то я зрозуміла, як важливо відпочивати, проводити час із сім’єю і знати, коли потрібно зробити паузу. Баланс – це не означає робити все й одразу; це означає знати, що найважливіше в кожен момент, і приділяти цьому всю свою увагу.
Які ваші плани на найближчі роки? Що б ви порадили музикантам-початківцям, які хочуть присвятити себе госпел-музиці?
Найближчими роками моя мета – продовжувати зростати не тільки як артист, а й як посудина для впливу. Я працюю над новими музичними творами, живими записами, міжнародними колабораціями та просвітницькими проєктами, що поєднують музику і служіння.
Музикантам-початківцям, які хочуть присвятити себе госпел-музиці, я раджу просте: тримайтеся Бога. Нехай ваші стосунки з Ним спрямовують усе, що ви робите. Не женіться за тенденціями, женіться за метою. Розвивайте свій дар, залишайтеся скромними, будьте послідовними і ніколи не втрачайте з поля зору, чому ви почали. Госпел-музика – це не просто розвага, це покликання. Ставтеся до неї з благоговінням, і Бог використовує ваш голос, щоб досягти людей набагато більше, ніж ви можете собі уявити.
