У сучасному світі вміння бачити, інтерпретувати та виражати себе через мистецтво стає ключовим інструментом мислення. Барбара Дробот - педагог, художник і новатор у сфері художньої освіти - присвятила своє життя розвитку цього розуміння. Її шлях, від дитячої майстерні до унікальних онлайн-курсів, демонструє, як пристрасть до творчості та віра в потенціал кожного можуть трансформувати традиційні підходи до навчання. У цій статті ми зануримося у філософію Барбари Дробот, дослідимо її бачення осмисленої мистецької освіти та дізнаємося, як вона допомагає своїм учням не просто малювати, а по-справжньому бачити світ руками та серцем.
Барбаро, розкажіть, будь ласка, що привело вас у світ мистецтва і як ви вирішили присвятити себе викладанню?
Я потрапила у світ мистецтва в 9 років, почавши займатися в майстерні образотворчого мистецтва. З того моменту я вже готувалася пов’язати з ним своє життя професійно, хоча і була впевнена, що моїм покликанням стане архітектура, і цілеспрямовано до неї готувалася. Викладання розпочалося майже випадково на другому курсі архітектурного факультету, коли мій педагог попросила мене провести заняття для дітей.
Чотири роки я пропрацювала в студії, давала виїзні уроки в дитячих садках, приватних школах Києва та двічі виступала запрошеним спікером на Archikidz Kyiv Festival. А у 2018 році я спробувала викладати малювання онлайн для студентів з усього світу й усвідомила, що моє хобі перетворилося на справжню кар’єру.
Ви навчаєте академічному малюнку, живопису та розвитку візуального мислення. Як ви визначаєте "осмислену художню освіту" і чим вона відрізняється від інших підходів?
Осмислена художня освіта — це про розвиток спостережливості, візуальної мови, вміння мислити образами. Такий підхід дає людині не просто навичку, а потужний інструмент мислення та самовираження. Для педагога такий формат викладання складніший, бо потрібно делікатно достукатися до студента, даючи інструменти та направляючи, а не нав’язуючи свою думку. Але завдяки цьому, на відміну від шаблонних або розважальних майстер-класів, тут учень стає автором своїх робіт, а не копіювальником
Ви переконані у доступності мистецтва для людей будь-якого віку та рівня. Які основні бар'єри ви бачите, що заважають людям почати або продовжити займатися мистецтвом, і як ви допомагаєте їх долати?
Головний бар’єр — це спотворене ставлення до творчості, яке закладається ще в школі. Уроки образотворчого мистецтва часто вважаються непотрібними, такими, що не дають навичок для майбутнього життя. Я намагаюся руйнувати ці установки, показуючи світу, що мистецтво в першу чергу розвиває критичне мислення. А це незамінна навичка майбутнього! Також я навчаю колег, щоб максимально відновити репутацію творчих занять в очах сучасних дітей та дорослих.
Ваші курси фокусуються на індивідуальному підході та розвитку креативності. Як ви знаходите баланс між академічними основами та свободою самовираження?
Баланс у тому, що творчість — це апогей і сукупність знань в образотворчій грамоті, надивленості та практиці. Я чітко розділяю для студента етапи його розвитку в малюванні, як і в інших предметах. Людина не зможе розв’язувати математичні логарифми, не знаючи таблиці множення. Так і художник не зможе створювати картини, не маючи знань про тон, кольорове коло, побудову предметів та інші деталі. Моє завдання — дати потрібні інструменти в руки студента в найкоротші терміни і провести його до його власної виставки.
Ваша кар'єра розпочалася з викладання у 2014 році. Що вас найбільше надихає у роботі з учнями, і які найнесподіваніші відкриття ви робили, навчаючи інших?
Несподіваним для мене за 11 років викладання залишилося те, що навчити малювати я дійсно можу будь-кого. Найдивовижніше — як кожна людина вирішує одне й те саме завдання по-своєму. Я багато чого навчаюся у своїх учнів — особливо у дітей, які бачать світ не так, як дорослі. Нещодавно моя 12-річна учениця пройшла відбір в open-call на Кіпрі і стала наймолодшою учасницею виставки. А у 2021 році моя учениця на наших онлайн-уроках малювання розписала свій будинок у Норвегії. Творчість дала мені доступ до всього світу!
Ви є автором унікальних онлайн-курсів. Розкажіть, будь ласка, як ви розробляєте свої програми і що робить їх особливими? Яка з ваших розробок, на ваш погляд, має найбільше значення для розвитку художньої освіти?
Я розробляю уроки, відштовхуючись від реальних запитів: «як перестати боятися чистого аркуша», «як навчитися бачити, а не просто змальовувати». Моя програма — це не серія уроків із змальовуванням кожного кроку за мною, а шлях, у якому є спостереження, розвиток образного мислення та точні інструменти. Мені особливо дорога серія уроків «Бачити руками», де дорослі вчаться спостерігати та інтерпретувати реальність через малюнок. Цією програмою зараз користуються десятки моїх колег, і вона працює у всіх!
Ваші статті публікувалися у таких престижних виданнях, як ArtDaily (США) та українських ЗМІ. Які теми у художній освіті ви вважаєте найважливішими для висвітлення у публікаціях?
Сьогодні важливо говорити про проблему шаблонного навчання, комерціалізації дитячої творчості, а також про роль мистецтва у розвитку критичного мислення, а не просто навичок. Я вважаю за необхідне ділитися педагогічними кейсами, в яких діти не копіюють шаблони, а дійсно розвиваються творчо.
Як ваша власна практика малювання та живопису впливає на ваше викладання та дослідницьку роботу?
Я залишаюся найголовнішим прикладом для студентів, які мені довірилися. Я знаю, що означає не мати натхнення, шукати рішення в композиції, робити помилки. Це допомагає мені бути чесною з учнями і бачити їх не як «учнів», а як колег.
Ви фіналіст міжнародних виставок (Fusion Art) та активний лектор, а також член професійних спільнот, включаючи InSEA. Як цей різноманітний досвід збагачує вашу викладацьку та дослідницьку діяльність?
Я бачу, як працюють художники та педагоги по всьому світу, які проблеми хвилюють міжнародне співтовариство. Участь у виставках допомагає зберігати живу художню практику, а лекції та членство у спільнотах — ділитися досвідом та навчатися у колег.
Які зміни у художній освіті ви вважаєте найважливішими у сучасному світі?
Усвідомлення, що мистецтво — це не лише для талановитих і не розвага, а базова навичка мислення та комунікації. Дуже важливо впроваджувати образотворчу грамоту в школах з правильними методиками, а не з переслідуванням “красивих” шаблонів.
