У світі творчості кожен митець вирушає в унікальну подорож, відкриваючи свій голос і бачення на цьому шляху. Історія Альони — це історія трансформації та дослідження, де мистецтво стало не лише пристрастю, а й способом життя. Від дитячих ескізів до яскравої колекції картин, її художня еволюція є свідченням сили наполегливості та краси прийняття своєї індивідуальності.
Альона Кушніренко народилася в місті Запоріжжя. Вона займається творчістю приблизно 12 років. Постійно вдосконалюючи свої навички, Альона відвідувала різні творчі майстер-класи та брала персональні уроки у Наталії Коробової. Наразі вона продовжує навчання у англійських художників. Її роботи виставлялися в декількох містах Англії та Нідерландів. Картини Альони Кушніренко були продані як в Україні, так і в Англії, а також прикрашають зали декількох ресторанів в Англії.
Альона, розкажіть, будь ласка, про ваш творчий шлях. Як ви почали займатися мистецтвом?
Ще в дитинстві я дуже любила малювати, але мої батьки не хотіли, щоб я займалася цим серйозно, тому мій творчий шлях почався після 30 років. Спочатку це був експеримент, я займалася полімерною глиною та декупажем. Потім я почала малювати масляними фарбами на полотні. Колекція картин, спочатку це була одна картина, це був Янгол у образі іншопланетянина. А потім з'явилася ціла колекція, яка називається «Інакші». Кожна картина, на якій зображений інопланетянин, символізує людину, яка хоч трохи відрізняється від інших. Мабуть, знаєте, кожному колись казали, що ти не такий, як всі, або не з тієї планети, або не в той час народився, ти іншопланетянин. І ці картини саме про це: це образи жінок, які дуже жіночні, або сильні чоловіки, або віддані сім'янини, вчені, мандрівники, мрійники. Тобто, якісь такі люди, які дуже відрізняються від інших.
У вас багато різних стилів робіт. Як ви знаходите натхнення для кожного з них?
Для мене мистецтво взагалі — це як експеримент, тобто я ловлю ідею і пробую її перетворити на полотні. Я постійно працюю з новими матеріалами, пробую нові сюжети, техніки. Я малюю масляними фарбами, акрилом, аквареллю. Якщо я не хочу щось малювати вже, то я переходжу на якусь іншу техніку, або пап'є-маше, або глину, або ще щось цікаве. Тобто, взагалі мистецтво — це моє життя. Зараз я так вважаю, що це навіть просто образ життя. Відчуття цього світу не дає мені зупинитися на одній темі або напрямку. Я слідую за потоком, який мене веде, і спробую це перетворити на полотні.
Які художники або напрямки в мистецтві справили на вас найбільший вплив?
Мені здається, що з самого початку мого малювання, творчого шляху, на мене вплинув саме Сальвадор Далі, Пабло Пікассо. Дуже подобається мені Ван Гог, дуже багато художників, які мені подобаються, але перш за все я люблю читати їхні історії життя і становлення як творчості, їхні шляхи. Це для мене дуже цікаво. Напрямки в мистецтві. Напрямки мені подобаються сюрреалізм, наївізм, абстракція, експресивні техніки. Тобто, коли одним рухом ти змахуєш і фарба летить на полотно. Бризками, тобто ти не знаєш, куди вона полетить і що створиться, це як якась магія для мене, це відчуття якогось щастя, мабуть, ну як в дитинстві.
Як ви обираєте теми для своїх робіт? Чи є у вас улюблені сюжети або мотиви?
Теми для своїх робіт я обираю випадково, або в спілкуванні з друзями, або якась ідея до мене може прийти, треба її реалізувати. Це дуже багато. Кожна картина — це своя історія, і тому я не можу сказати, які теми або мотиви вибираю, тому що кожна картина — це зовсім інша історія. Але в мене є декілька колекцій вже. Деякі картини, вони одні тільки в своєму сюжеті або мотиві, але це не означає, що вони і будуть одні. Тобто, колись, мабуть, я повернусь і домалюю ще якусь колекцію, може зроблю, а може і ні. Тобто, це завжди для мене як привід повернутися до тієї або іншої теми.
Ви берете участь у конкурсах і виставках. Який досвід ви отримали з цих заходів?
Так, я дуже багато беру участь у різних конкурсах, виставках і ярмарках. Для мене це дуже цінний досвід, дуже цінно спостерігати взагалі, як обираються картини, як глядачі дивляться на картини, як вони обирають, які картини купують. Це дуже цікаво, і взагалі цей рік для мене дуже продуктивний. У мене було близько восьми виставок. Я вважаю, що це дуже круто, як для мене, тому що я ще не дипломований художник, але я навчаюся зараз на факультеті дизайну у Харкові. Думаю, що ще в мене попереду. І отримання власного стилю, і прихильників, взагалі все попереду. А стосовно виставок, мені дуже ще цікаво спостерігати, як журі обирає художників для виставок. Іноді це взагалі не зрозуміло, але дуже цікаво. Ще я б хотіла сказати, що це дуже важливий досвід, так як у мене ще не було особистої виставки, але я хочу її зробити. Тобто, у мене вже є якийсь досвід бути у загальних виставках, знаю, які плюси, які мінуси. Мені здається, що це як навчання, кожна виставка — це навчання.
Підкажіть, чому саме зараз почали навчання? Що вас спонукало до цього?
Я розпочала навчання саме зараз, бо я хочу більше себе реалізовувати в сфері мистецтва, а також допомагати людям через мистецтво та брати участь у резиденціях з іншими митцями.
Також, вище ви сказали, що вже маєте досвід участі у виставках і розумієте плюси і мінуси. Можете детальніше розповісти про них?
Усі виставки дуже відрізняються, як ціною участі, відбором робіт, організацією, рекламою, місцем розташування, все це, на мою думку, має дуже велике значення. Наприклад, деякі галереї мають велику ціну участі, а місце розташування в зовсім непрохідному місці. Можливо, є реклама в інтернеті, а немає реклами зовні та на приміщенні. Деякі галереї мають свій список ВІП-гостей, яких запрошують на відкриття виставки до того, як виставку зможуть відвідати інші бажаючі. В деяких галереях дуже мала відвідуваність, а в інших постійний потік людей.
